Бібліотека – це не лише місце, куди можна прийти за книгою, а й справжній центр громади, територія спілкування людей різного віку, місце, де можна цікаво і весело провести вільний час. Про це в черговий раз переконалися і мачушани, і працівники сільських бібліотек-філіалів району, які минулого понеділка завітали до Полтавської центральної районної бібліотеки на поетичний вечір при свічках «Поезія й кохання нероздільні». Прямо з порога бібліотеки гості поринули у святкову атмосферу. Бібліотека – це перш за все царство книг. Тому гостям запропонували ознайомитися з книжковою виставкою «Вічна загадка любові». Для зацікавлених рекомендуємо: Топська, Н. «Любов – наснага, любов – журба…». « Книга відкриває високу красу життя великих літераторів України – генії творили геніальне кохання, світло якого і досі мерехтить на обрії, вражає своєю неповторністю і вічною таємницею, котра чаруватиме не одне покоління нащадків» - так говориться у передмові до видання. Також бібліотека пропонує «Шедеври української любовної лірики», «Вишнева повінь: Антологія сучасної жіночої поезії Полтавщини», Н.Баклай «Отава», Л.Костенко «Маруся Чурай», П.Загребельний «Роксолана», Р.Горак «Тричі мені являлася любов», П.Наніїв «Тричі продана» та інші не менш цікаві книги.

Зацікавила всіх і додала святкового настрою виставка картин і поробок, за яку працівники бібліотеки  щиро вдячні майстриням Олені Ждановій, Марії Долинській, Тетяні Кислій. Їхні вишивки і квіти з бісеру – справжні витвори мистецтва.

А потім за чашкою запашного чаю з печивом гості свята поринули в чарівний світ поезії і пісні. Ведучі свята говорили про те, що людство зберегло багато поетичних творів, легенд про любов. А скільки є висловів про це прекрасне почуття! Чародії поезії, музики, театру залишили глибокі думки про одне з найпрекрасніших, найвищих, гірких і жагучих, сумних і радісних почуттів – кохання. Щирі, задушевні вірші В.Симоненка, Н.Баклай, Л.Овдієнко полонили всіх, нікого не залишили байдужим. Бо герої цих поезій так схожі на нас із своїми життєвими болями і радощами. І дуже переконливо звучали слова про те, що людина народжена з любові, і природно, що вона теж прагне любити і в 17, і в 70. Світ іще не придумав нічого кращого, як жити в любові.

Тема любові невичерпна і вічна, як саме життя. Поезія, що прозвучала на вечорі – це малесенька часточка від тієї кількості перлин інтимної лірики, які створили поети в різні часи.

Освідчення в любові не лише до коханої людини, а й до дітей, близьких, до рідного краю прозвучали з вуст місцевої поетеси Алли Місяк, колег-бібліотекарів Олександри Солодовник та Валентини Явір.

Директор Полтавської районної централізованої бібліотечної системи А.В.Овчаренко подякувала організаторам свята та гостям за приємне спілкування і висловила побажання зробити такі зустрічі в бібліотеці традиційними.

Як би нам не жилося, чим би ми не клопотались і не переймались у повсякденному житті, але визначає нас саме оце – здатність любити. Згадаймо про це при нагоді. А ще краще – просто не забуваймо. Бо, як сказав Г.Сенкевич: «У світі зла, дурості, невпевненості й сумнівів, що називається існуванням, є одна річ, заради якої ще варто жити… , це - кохання».

Завідуюча відділом обслуговування Полтавської ЦРБ Ольга Степанюк